МИ ІНІЦІЮЄМО ОБГОВОРЕННЯ
«Концепції побудови біоенергетики в Україні».



У розвиток теми розширення впровадження біоенергетики в Україні необхідно відзначити, що біоенергетичний комплекс держави зазвичай створюється в структурі аграрного міністерства. Винятком є країни, де розвиток цієї галузі сформовано в окремій структурі. В Україні відсутня чітка централізація державної політики щодо розвитку біоенергетики.

Базовою основою для біоенергетики є виробництво біопалива.

У випадку створення біопаливної підгалузі в рамках біоенергетичної галузі агропромислової сфери необхідно звернути увагу на структурну побудову та напрямки розвитку.

Біопаливо можна розділити на три основні види: газободiбне, рідке і тверде. Кожний із перелічених видів біопалива вимагає окремого плану розвитку та формування ринку споживачів.

Так газободiбне біопаливо, а це біогаз, синтезгаз, генераторний газ може бути отримане різними методами і використане, як власне енергоносій, так і бути похідним для виробництва енергоносія більш високої якості. На жаль найчастіше все зводиться до отримання біогазу для використання в котельних. Хоча за своїми властивостями біогаз може бути доведений до якісних параметрів природного газу, що дозволяє використовувати його нарівні з природним газом у всіх технологічних процесах.

Рідке біопаливо, як заміна світлих нафтопродуктів, широко відоме у світі. В Україні на жаль пішли шляхом виробництва рідкого біопалива для використання в якості присадок до традиційного. Цей шлях є безперспективним. Досвід передових країн у цьому напрямку зорієнтований на максимальне заміщення світлих нафтопродуктів рідким біопаливом. Для цього формуються локальні і загальнодержавні ринки гарантованого енергоспоживання, що автоматично тягне за собою зростання виробництва рідкого біопалива. Останні досягнення в цьому напрямку- перехід від використання продовольчих культур і культур, що вирощуються на сільгоспугіддях до використання мікроводоростей, бактерій та інших мікроорганізмів вирощуваних на промисловій основі.

Рідке біопаливо стає реальним навіть для далеких авіаперельотів.

Тверде біопаливо - на сьогодні найпоширеніше. Від дров'яних цурок до комбінованих брикет та пелет. Сфера використання від сільських грубок до сучасних теплових електростанцій, що працюють за "зеленим тарифом". Сировина - від відходів переробки сільськогосподарської продукції до спеціально вирощуваних плантацій енергетичних рослин.

Все це реалії сучасного світу біопалива. На жаль в Україні це в більшості своїй лише перспективи.

Україна маючи колосальний потенціал для виробництва біопалива не може грамотно визначити державну політику в цьому напрямку, створити сприятливі передумови формування ринку споживання всіх видів біопалива, що безумовно потягне за собою зростання їх виробництва і, як наслідок, зменшення енергетичної залежності держави. Крім того треба відзначити, що біопаливо здатне конкурувати з традиційним паливом уже у багатьох напрямках на відміну від вітрової і сонячної енергетики. Фактично біоенергетика - єдиний реальний ресурс України в питанні часткового заміщення природного газу в паливному балансі держави.


Короткий структурний план розвитку біопаливної підгалузі біоенергетичної галузі України.

1. Нормативне затвердження вимог щодо обов'язкового поетапного заміщення природного газу на біопаливо у регіонах наявності біопалива в якості палива для опалення об'єктів бюджетної та соціальної сфери.

2. Нормативне затвердження вимог щодо переведення комунального автотранспорту на роботу з використанням рідкого й газоподібні біопалива. Фактична заборона закупівлі бюджетними організаціями та комунальними підприємствами автотранспорту і самохідних машин, що працюють на нафтопродуктах. Поетапне виведення з експлуатації, амортизації, старого автотранспорту і самохідних машин.

3. Розробка плану будівництва підприємств з виробництва твердого біопалива з урахуванням ринку первинної сировини і можливості вирощування енергетичних рослин.

4. Розробка плану будівництва підприємств з виробництва газоподібного біопалива з урахуванням ринку первинної сировини і можливості підключення до локальних газових мереж. Затвердження стандарту якості для газоподібного біопалива і введення його в дію, як обов'язкового.

5. Розробка плану будівництва підприємств з виробництва рідкого біопалива з метою заміщення не менше ніж 20 відсотків обсягу використовуваних в Україні світлих нафтопродуктів з урахуванням ринку первинної сировини. Адаптація європейських стандартів на рідке біопаливо і впровадження їх як обов'язкових на території України.

6. Залучення інвесторів для будівництва вищезазначених потужностей з виробництва твердого, газоподібні та рідкого біопалива.

7. Залучення інвесторів для будівництва або переобладнання існуючих теплоелектростанцій на роботу з використанням біопалива з урахуванням можливості продажу електроенергії за "зеленим тарифом".

8. Постійний моніторинг балансу наявної та використовуємої бази сировинних ресурсів придатних для виробництва біопалива.

9. Використання Чорнобильської зони та інфраструктури ЧАЕС, як полігону для розвитку біоенергетичної галузі. Дезактивація земель сільськогосподарського призначення і лісового запасу через сівозміни енергетичних культур.

Запропонований аналіз і короткий план дій дозволяє говорити про необхідність формування державного підходу до створення біоенергетичного напрямку в аграрній сфері України.

      Запрошуємо до обговорення викладеного матеріалу.

      З повагою, Почесний Президент «Фонду енергоефективних інвестицій»
      Черкашин І.Ю.





powered by CACKLE
© 2008-2012, Association «FEEI».