Проблеми теплопостачання малих міст та сільських територій

17/05/2012

Черкашин І. Ю.
Energy Planning Consultant (National)
Community Based Approach to Local Development

У статті розглянуто проблеми теплопостачання малих міст і сільських територій, а також сформульовано пропозиції щодо подальшої реалізації конкретного енергоефективного проекту на теренах України.

В статье рассмотрена проблема теплообеспечения малых городов и сельских территорий, а также сформулированы предложения относительно дальнейшей реализации конкретного энергоэффективного проекта на территории Украины.

In article the problem of heat supply of the small cities and rural territories is considered, and also offers of further implementation of the specific power effective project in the territory of Ukraine are formulated.



Досягнувши політичної незалежності, Україна стикнулася із низкою непередбачених труднощів. Ці труднощі випливають зі зміни соціального ладу. Перехід від соціалізму до вільного, не обмеженого жодними юридичними рамками, підприємництва, в умовах відсутності бодай якогось державного регулювання, обернувся періодом «дикого капіталізму». Більшість промислових підприємств перейшли в приватні руки, власники яких воліють одержати максимальні прибутки не вкладаючи кошти в оновлення технологій і не прагнучи зберегти робочі місця.

Якщо в столиці та обласних центрах ситуація має певну тенденцію до стабілізації економічного життя, то в невеликих містах, а особливо в сільських районах, покращення ситуації не відчувається.

Інфраструктура невеликих міст і сільських районів після ліквідації підприємств місцевої промисловості та розвалу колгоспів практично втратила джерела фінансування. Місцеві бюджети, і до того не особливо потужні, сьогодні не в змозі повністю забезпечити їх нагальні потреби. В умовах відсутності необхідного фінансування місцеві об’єкти культури, освіти, охорони здоров’я руйнуються, електричні, водопровідні та теплові мережі виходять з ладу, а технічне і технологічне обладнання морально застаріває. Не виправдалися сподівання і на прихід у малі міста і сільські райони спонсорів.

Досить непросте становище інфраструктури малих міст і сільських територій отримало шанс на поліпшення з приходом в Україну Проекту ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на місцеву громаду».

Друга фаза Проекту почала втілюватися в життя після підписання урядом України Угоди з Європейським Союзом строком до червня 2015 року. Бюджет проекту – 17 млн. євро, з яких на діяльність в 2012 році виділено 7 млн. євро. Пріоритетними напрямами фінансування Проекту визначено Євро-2012, вибори до Верховної Ради, а також розвиток потенціалу громад, зокрема, створення сприятливого середовище для сталого соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом сприяння самоорганізації громад, впровадження невеликих за обсягом громадських ініціатив в областях та Автономній Республіці Крим.

Проект сприятиме ініціативі громад у питаннях впровадження новітніх технологій в енргокористуванні, водопостачанні. Сприятиме заходам з охорони здоров’я та на вколишнього середовища. Особлива увага приділятиметься підтримці малого бізнесу (розвиток сільськогосподарських та обслуговуючих кооперативів).

З метою оцінки результатів першої фази Програми та корекції плану роботи другої, було проведено кілька робочих столів з керівниками та фахівцями Дніпропетровської, Кіровоградської, Черкаської та Київської областей. Відбулася широка дискусія, під час якої було детально обговорено питання розробки регіональних програм і проблеми їх фінансування; наявність проектної документації і її відповідність нормативним вимогам; необхідність розробки типових проектів, зокрема, для підвищення енргоефективності соціальних і муніципальних об’єктів; оптимізації системи відбору об’єктів для реалізації; доцільність складання реєстру об’єктів бюджетної сфери для реалізації в межах другої фази Проекту.

Більшість виступаючих підтримала тезу про першочерговість реалізації проектів з енергозбереження. Загальну підтримку одержала пропозиція проведення широкої рекламної кампанії серед населення про необхідність ощадливого використання енергії.

Зустріч виявила, що всі регіони задоволені досягнутими результатами в ході реалізації першої фази Програми. Впадає в око висока фахова підготовка працівників Проекту і достатній рівень підготовлених ними документів. Широка підтримка місцевих громад зміцнила довіру до Проекту.

Незаперечна перевага Проекту полягає в тому, що його діяльність (фінансування) спрямоване на регіони, які фінансуються з державного бюджету за залишковим принципом. Підтримана теза про пріоритет реалізації проектів з енергоефективності для другої фази Проекту. Додатково подібне рішення сприятиме зростанню громадянської самосвідомості і відповідальності населення. Одним із наслідків цього процесу має стати усвідомлення населенням необхідності ощадливого використання енергетичних ресурсів та дбайливого ставлення до природного середовища.

Прискіпливе опрацювання консультантами та експертами Проекту підсумкових документів круглих столів, безпосереднє ознайомлення із ситуацією на місцях, а також результати особистого спілкування із громадянами під час поїздки по районам Київської області дозволило сформулювати головні пропозиції до плану діяльності другої фази Проекту, а саме:
- розробити типову регіональну стратегію (програму) з енергоефективності, яка дозволить урахувати особливості і потенційні можливості (економічні, ресурсні, трудові) малих міст та сільських територій;
- опрацьовуючи типові регіональні стратегії (програми) слід брати за основу існуючі обласні, галузеві та інші програми енергоефективності, які мають у своєму складі об’єкти розташовані в малих містах та на сільських територіях і забезпечені бюджетним фінансуванням;
- з метою оптимізації системи відбору проектів, доцільно в регіонах створити реєстри об’єктів бюджетної сфери, розташованих в малих містах та на сільських територіях. Реє- стри мають відповідати вимогам загальнодержавних реєстрів і мати у своєму складі всю необхідну інформацію, зокрема, технічні та експлуатаційні характеристики, виконаний обсяг робіт по їх поліпшенню і джерела фінансу- вання цих робіт, тощо. Цей регіональний реєстр має бути складовою частиною адаптованої регіональної стратегії покращення стану енергоощадності малих містах та сільських територій.
- необхідно чітко визначитися з базовими критеріями забезпечення фінансуванням окремих об’єктів. Слід дотримуватися комплексного підходу, оскільки тільки поетапне вирішення питань енергозбереження, ефективного забезпечення і використання енергії дасть максимальний ефект і назавжди вирішить питання. Не можна зупинятись на півдорозі реалізуючи тільки часткові заходи, які лишатимуть проблеми неефективного чи нераціональне використання енергоресурсів, високих втрат чи витоків енергії. Тільки комплекс робіт, що передбачає термомодернізацію споруди, у поєднанні з поліпшенням системи теплозабезпечення (заміна чи ремонт теплогенератора, установка пальників з високим ККД та індивідуальних теплових пунктів, тощо) робить економічно доцільним третій, заключний етап енергетичної санації конкретного об’єкту. Цим етапом передбачається установка на об’єкті теплогенеруючого обладнання нового покоління. Разом із тим, Проект не обов’язково братиме на себе повне фінансування. Таке рішення вимагає ретельного обґрунтування.
- надійна експлуатація теплових мереж та теплогенеруючого обладнання в малих містах і сільських територіях, в більшості випадків, не забезпечена через відсутність спеціалізованих підприємств. Тому доцільно у фінансовий розділ регіональних типових програм поліпшення енергоефективності включити механізм залучення енергосервісних компаній та створення місцевих кооперативних об’єднань енергосервісного спрямування.

Вирішивши питання фінансування і забезпечивши нормативною базою, що регулює їх діяльності, малі міста і сільські території одержать надійний механізм теплозабезпечення.

Источник: Журнал "Нова тема" №1/2012(30)


powered by CACKLE
© 2008-2012, Association «FEEI».